Dichotomy of Social Reality: Traditional vs Novation.
Keywords:
traditional society, social reality, tradition, innovation, modernizationAbstract
We consider the dialectical dichotomy of traditional and innovative. The dichotomy of traditionalism and modernism due to the state of the modern world, it will give rise to the unification of related principles of civilization. The interaction of tradition and innovation is a necessary objective conditions that ensure the development and progress. Showing functional load the tradition of the existence of society. Modern and traditional opposition, gave birth to a very controversial understanding of the relationship between modern and traditional elements in the development of society. According to this understanding, the continuous development and modernization in different institutional spheres depend on the degree of destruction of all traditional elements and equivalent to destruction. Reducing the impact of traditions enhances the ability of society to cope with the challenges of the time, social forces and the ability to develop its own institutional structure. It defines traditional prerequisites for the emergence and consolidation in public practice novation elements. The transition of society to a new level of systemic organization is a consequence of the operation of hereditary ties self-transformation: self-replication activity continued in the tradition of self-formation and an improved quality of innovation activities. The development includes the deployment of a system of causal relationships, so the changes of objective conditions of social development can cause changes in the interaction of tradition and innovation, lead to a new type of relationship between them. Listed scientific approaches consideration of modernity. The dissonance of traditional and contemporary has played a very important role in classical studies and contemporary literature. Traditional society is often described as static, which is inherent in a low degree of differentiation and specialization, urbanization and education. Modern society is seen as the embodiment of a high level of differentiation and urbanization, literacy and access to mass media. Traditional society is based on the power of the traditional elite. Modern society inclusive of the masses who do not accept the legitimacy of the traditional principles and rulers. Traditional society was limited by cultural boundaries, approved tradition. Modern societies are characterized by cultural dynamics and focus on change and innovation. One of the principles of social development is the internal self-organization of social phenomena and processes influenced by the external environment. It helps to preserve the integrity and regularity of the social system. Interaction and functional load of tradition and innovation passes certain stages of development of society characterized. On the stage of society gets the characteristics of internal consistency and systematic through the establishment of a stable basis in the form of tradition, provides the primary procedure for potential development. With a tradition of supporting the long-term regulation and management of social processes by providing samples of institutions and organizations. At the stage of transformation of the qualitative changes of objective conditions for the functioning of society, a certain degree of effectiveness of the traditions are lost, but a positive basis for the formation of a source of innovation, productive activity which leads to the establishment of a new level of development of the social system. In the period of transformation or structural deformations leading function is to protect the tradition of the disorganization of society.References
Вебер М. Основные социологические понятия / М. Вебер. // Избранные произведения; пер. с нем.; сост., общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова; предисл. П. П. Гайденко; коммент. А. Ф. Филиппова. – М.: Прогресс, 1990. – 764 с.; Шютц А. Смысловая структура повседневного мира: очерки по феноменологической социологии / Сост. А. Я. Алхасов; пер. с англ. А. Я. Алхасова, Н. Я. Мазлумяновой; Научн. ред. перевода Г. С. Батыгин. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2003. – 336 с.
Фуко М. История безумия в классическую эпоху / М. Фуко. – СПб, 1997. – 576 с.; Шацкий Е. Утопия и традиция / Е. Шацкий; пер. с пол. – М.: Прогресс, 1990. – 455 с.; Шилз Э. О содержании термина «традиция». Сравнительное изучение цивилизаций / Э. Шилз, сост., ред. и вступ. ст. Б. С. Ерасов / Хрестоматия. – М.: Аспект Пресс, 1998. – С. 240–245; Штомпка П. Социология социальных изменений / П. Штомпка; пер. с англ. под ред. В. А. Ядова. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 416 с.
Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період / О. Забужко. – К.: Факт, 2006. – 156 с.; Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К.: «АртЕк», 1998. – 728 с.; Власюк О. С. Український соціум / О. С. Власюк, В. С. Крисаченко, М. Т. Степико та ін.; за ред. В.С. Крисаченка. – К.: Знання України, 2005. – 792 с.; Борисова Ю. В. Традиціоналістські та модерністські цінності в структурі молодіжної ціннісної свідомості: соціологічний аналіз: Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.01 / Ю. В. Борисова.; Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2001. – 18 с.
Эйзенштадт Ш. Принципы и структура цивилизационных изменений изменения в традиционных обществах. Сравнительное изучение цивилизаций / Ш. Эйзенштадт; под ред. и вступ. ст. Б. С. Ерасова. // Хрестоматия. – М.: Аспект Пресс, 1998. – С. 207– 211.
Шейко О. С. Традиція як фактор саморозвитку суспільства: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / О. С. Шейко.; Запоріз. держ. ун-т. – Запоріжжя, 2001. – 21 с.
Никифорова Л. А. Ідентичність особистості в умовах ринкового суспільства. [Електронний ресурс] / Л. А. Никифорова // Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Центр духовної культури. – 2005. – № 48. – Режим доступу: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_48/Nikiforova.htm
Грей Дж. Поминки по Просвещению: политика и культура на закате современности / Дж. Грей // Серия «Логос-Новая наука политики». – М.: Праксис, 2003. – 368 с.
Поппер К. Нищета историцизма / К. Поппер // Вопросы философии. – 1992. – № 8–10. – С. 49–79.
Вебер М. Основные социологические понятия / М. Вебер.; пер. с нем.; сост., общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова; предисл. П. П. Гайденко; коммент. А. Ф. Филиппова // Избранные произведения. – М.: Прогресс, 1990. – 764 с.
Шилз Э. О содержании термина «традиция». Сравнительное изучение цивилизаций / Э. Шилз; сост., ред. и вступ. ст. Б.С. Ерасов. // Хрестоматия. – М.: Аспект Пресс, 1998. – С. 240-245.
Эйзенштадт Ш. Новая парадигма модернизации – распад ранней парадигмы модернизации и пересмотр соотношения между традицией и современностью. Сравнительное изучение цивилизаций / Ш. Эйзенштадт; под ред. и вступ. ст. Б. С. Ерасова // Хрестоматия. – М.: Аспект Пресс, 1998. – С. 470–479.
Юрченко Е. А. Традиціоналістська парадигма соціальної модернізації [Електронний ресурс] / Е. А. Юрченко. // Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Центр духовної культури, – 2004. – № 42. – Режим доступу: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_42/Jurchenko.htm
Тоффлер Э. Метаморфозы власти / Э. Тоффлер. – М.: «АСТ». – 2003. – 669 с.
Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек / Ф. Фукуяма. – М.: АСТ, 2001. – 488 с.
Сакайя Т. Стоимость, создаваемая знанием, или история будущего / Т. Сакайя; под. ред. В. Л. Иноземцева // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. – М.: Academia, 1999. – С. 340–371.